***

Боже, обійми іще міцніш,
Б’ється серце та німіють руки…
Навіть троси кидає у дріж,
З тих далеких больових погуків.

Ти держи, прошу, не розтискай!–
Аж до того, як смурніє обрій…
Вірю, що сріблястий водограй
Змиє все жахливе і недобре.

Передчасно смеркне на душі…
Шаленіє той підступний ворог.
З пазухи виймає бариші…
Спалах сонця!
Дзвони б’ють на сполох.

Вимерло.
Пустеля від іуд,
Що колись назвалися братами…
Обрій спогаду. Бреду…
Довкола бруд.
Боже, боже, та хіба ж то з нами?!

Вимре хай пустеля… Ти тримай!
Ти ж зі мною, ти – моя жарина.
На землі – мій віковічній рай,
Світ надії, ненько Україно!


Рецензии
страшно мне за Вас

Юрий Басин   26.03.2014 17:59     Заявить о нарушении
Почему?

Инна Яровая   31.03.2014 15:16   Заявить о нарушении