Обніми мене! Обніми!
Ну, хіба це тобі так важко?
Знову ходять хмари німі,
Знову вечір зітхає тяжко…
Ти застряг у примарі див,
Я по колу свій сум пускаю…
Місяць-парубок розгубив
У надхмар’ї зіркову зграю…
Пригорни до своїх грудей…
Розтопи байдужість морозну…
Місяць чУйніший до людей…
Променисто дарує сльози…
Променисто. укр
© Copyright: Ирина Бондарь Левобережная, 2014
Свидетельство о публикации №114032506646
Свидетельство о публикации №114032506646
Рецензии
