Твоє пальто
Усміхнене обличчя
Осінній чи-то літній вечір
А може то весна нас кличе
Мені наснився ти до речі
Розхвилювалась
Зацвітають абрикоси
У місто завітає квітень
Чогось душа нестримно просить
Вплилася зав’язь гіллю в коси
Я згадую минуле літо
І вітер загубивсь серед піщинок
Я навпіл знову дощ нахлине
Вікно розмите від краплинок
Хто хід весни зупине
Весна як сотні весен – не змінилось
А рік пройшов жорстоко скоро ти тут будеш
Хто скаже що мені наснилось
Якщо ти передчасно збудиш?
Твоэ пальто 2007р
© Copyright: Лилия Фокина, 2014
Свидетельство о публикации №114032501291
Свидетельство о публикации №114032501291
Рецензии
