На небі зорі , і місяць ясний ,
А я стою й дивлюсь на них .
Колись мій дід ,а може й прадід ,
Дивились в задумі на них .
Роки пройшли , немає діда ,
А зорі в небі , як колись .
І місяць плаває по небі ,
А я стою й дивлюсь на них .
Пройдуть роки , пройдуть століття ,
Тоді не буде вже мене ,
І може хтось , на цьому ж місці ,
Мене тихенько пом'яне .
Мого вірша він почитає ,
На місяць гляне , що в горі .
Тихенько плаває по небу ,
А люди будуть , вже не ті .
40. Нiчне небо
© Copyright: Василь Ризун, 2014
Свидетельство о публикации №114032404989
Свидетельство о публикации №114032404989
Рецензии
