Размышления у плетня

Я стою возле плетня,
Он отбрасывает тень.
Сверху синька небосвода
Разукрашивает день.

Словно клякса на бумаге
Серой рванью облака.
Побрели в развалку гуси,
В камыше лягушки - ква.

За бугром косит церквушка,
Льется колокола звень.
Оселком скоблит литовку
Дед в погожий летний день.

Без конца в навозной куче,
Куры роют трудодень.
Лужи грязи сушат хрюшки,
А от них покой и лень.

Бабка топит за жердину,
У колодца журавля.
Ах ты Русь, средина Рая!
Це ж Окраина моя!


На языке народов Окраины Св. РУСИ


Роздуми біля тину

Я стою біля тину,
Він відкидає тінь.
Зверху синька небосхилу
Розмальовує день.

Немов пляма на папері
Сірої рванью хмари.
Побрели в развалку гуси,
В очереті жаби - ква.

За бугром косить церковця,
Ллється дзвони звень.
Районом скоблит литовку
Дід у погожий літній день.

Без кінця в купі гною,
Кури риють трудодень.
Калюжі бруду сушать свині,
А від них спокій і лінь.

Бабка топить за жердину,
Біля колодязя журавля.
Ах ти Русь, середина Раю!
Це ж Околиця моя!