Встань, Тарасе!

                ВСТАНЬ, ТАРАСЕ!
                Скільки будуть ще ганьбити
                Народ України?
                Встань, Тарасе й подивися
                На оці руїни.
                Встань, Тарасе й подивися
                На схід та на захід.
                Сини й дочки продалися,
                Тож прийди на захист.
                Україно, матінко моя,
                Молюся я за тебе.
                Чому ти стала бідна?
                Життя немає в тебе.
                Чому правителі - царки,
                Продали тебе в рабство?
                Щоб наші діточки малі,
                Не знали, що таке богатство.
                О, депутати, горе вам,
                Коли ж ви наїстеся?
                Ви обікрали злісно нас,
                Та в храмах молітеся.
                Як помирають діточки малі-
                Царки цього не бачать.
                Вони їдять, і п'ють вино,
                А бідні вдови плачуть.
                Як вам не соромно, царки?
                В душах нема святого.
                Ви вбивці наші - палачі,
                В серцях у ваших - камінці.
                Що ж ви зробили для людей,
                Для вільної держави?
                Собі награбали грошей,
                В офшори їх поклали.
                А де ж заводи й фабрики,
                Які ви обіцяли?
                Та, що ж тепер ми маємо,
                У вас ми запитаємо?
                Бідний народ переживе,
                Всі злидні та тривоги.
                У вас все прахом пропаде,
                Душа спокою не знайде.
                Господь бачить наші муки,
                Бачить всі страждання.
                Пошли Боже в Русь Святую,
                Віри й сподівання.
                Ще засяє в Україні,
                Вся Господня Слава.
                Буде сяяти як Сонце,
                Велика держава.