***
Під сонцем розквітає день надворі,
Під сонцем пишуться вірші й пісні…
Про все…
Про Крим, про спільне наше горе,
Про зиму, що приносить холод й сніг,
Про черстві душі, про кацапів, що напали,
Що ждуть як захопити нас в полон…
В Хабаровськ… щоб із половини поздихали…
І це, скажу я Вам, не сон.
Всі ми – бандерівці. Про нас так кажуть інші.
В Росії називають нас лиш так…
І навіть росіянам нашим смішно,
Що як же можна так безсовісно брехать…
А брешуть як собаки, злі і дикі,
Нас ображають кляті москалі…
Та ми – струмки – злились у вільні ріки.
І потекли ми по своїй землі.
Туди, де є тепло, і в душах світло,
Туди, де серцем вільні навіки.
Туди, де нас чекає справжнє літо
На берегах великої ріки.
Туди, де об’єднались мужність й сила,
Де правда запанує серед нас.
За це і варто взяти в руки вила,
Такий бо вже настав нарешті час…
21.03.2014р.
Новые мысли...
© Copyright: Олег Ярмола, 2014
Свидетельство о публикации №114032108598
Свидетельство о публикации №114032108598
Рецензии