Безсонна ніч, холодні вечори
Мене ламають вже укотре знову,
За вікнами забутих сліз з весни
Замерзлі сніжно-білі коридори.
І не додасть наснаги алкоголь,
А я й не п'ю таке, немає сенсу.
Лиш тільки найміцніша кава і любов
Врятує душу і зігріє серце.
Нехай це марево, нехай це просто казка,
Огорнуті у сотні покривал,
Солодкі сни і їх сумні остатки,
Я зі страхів своїх зірвала маски.
Тут не зарадить ані книга, ні кіно,
І лиш обійми теплі, мов жаринка,
Яка горить й ніколи не згора,
Завжди зігріють ніжністю тепла.
Pieces
© Copyright: Кэсси Скарлетт, 2014
Свидетельство о публикации №114032009810
Свидетельство о публикации №114032009810
Рецензии