Я так боюся зараз за країну
За Крим, за Схід, за долю й майбуття
За що наш Бог карає Україну?
За славну вдачу і за жагу до життя?
Я так боюсь війни на нашім полі
Що рідний брат піде у військкомат
Та гірше, мабуть, жити у неволі!
Не хочу брати в руки автомат!
Я так боюсь, що найманець «зелений»
Переступити зможе наш кордон
І що наказ підступний, «вождь» шалений
Віддасть. А це для нас армагеддон!
Небачено, щоб брат ішов на брата
І на землі батьків пролилась кров
За що нам люд слов’янський ця розплата?
За те, що вивчили ми трохи більше мов?
За що стояв майдан і кров пролита?
За що боротись вийшов славний люд?
За те щоб зверху не сиділа харя сита
І щоб у шані був народа труд!
Я так боюся зараз за країну,
Але не хочу плакати та правити скорбот.
Я просто помолюсь за Україну
За всіх людей – бо ми і є народ!!!
Я так боюся зараз за краiну
© Copyright: Людмила Тхорик, 2014
Свидетельство о публикации №114032007833
Свидетельство о публикации №114032007833
Рецензии