Зима

Вечірнім небом сутінки блукають
І місяць іскрами на снігові блищить,
А в небі зорі… Чом вони не знають,
Яка ж чарівна і казкова мить!?
Летять сніжинки і мороз лютує,
А чи десь віхола над полем загула –
Земля дрімає. Жаль вона не чула:
Весни чекала, сонця і тепла.
В нічному небі повний місяць сходить
І діаманти сипле навкруги.
Зима чаклункою казковою приходить:
Лютуй морозе і метіть сніги!
Дерева сплять, закутавшись у іній,
Укрилась льодом синя гладь ріки.
І ліс заснув під снігом зовсім синій,
Поринув весь у мрії і думки.
Земля заснула, вкрилась білим снігом.
Лежить собі й тихесенько дріма.
Тим часом їде неквапливим бігом
На бричці з віхоли чарівниця зима.
10.01.2009


Рецензии
На деревьях утром иней, по дороге блёсток тьма.А в предутренности синей захмелевшая зима.То ли звоны, то ли трели, то ли вьюга унялась.То ли эхом вой метели, что далёко подалась....шутю...навеяло так.
Удачи Вам.........

Саня Грех   20.03.2014 13:06     Заявить о нарушении