Блукають хмари як думки
Усе змінилося навкруг,
Неначе вітер розтягнув,
Душевні спогади мої,
Самотній степ, близькі гаї,
Де ми надіями жили,
Створити новий білий світ,
Де між оголених дерев,
Блукають хмари як думки,
І кожна з них миттєвий спогад,
Коротка розповідь про світ,
Про час турбот і марних змін,
Щасливих материнських сліз.
Свидетельство о публикации №114032011461