Дивлюсь у небо, зорі сяють
Пахучим цвітом в ніздрі бє
Комарики над вишнею літають
Пригадую життя - буття своє
Була колись мала,та не уміла
Все покладалась на батьків
Чому, тоді я так раділа?
І дивувалась з почуттів...
Як швидко промайнули роки
Дитинство кануло в літа
Вже дітлахи зробили перші кроки
І рік за роком відліта..
Минає день, проходить радість
І з року в рік мене ведуть
У сиву, та далеку старість
Туди , де спокій свій знайду..
19 03 2014 р
Виктория Р
Промайнули роки..
© Copyright: Виктория Гребенюк Роженкова, 2014
Свидетельство о публикации №114031909828
Свидетельство о публикации №114031909828
Рецензии