***

Блакитно-жовті стяги блищали в далині,
Дніпровські сині води у нас лише одні.
Народу щирого такого ніде більш не знайти,
ми будемо разом завжди вперед іти!

Та немає нині згоди в українців,
все більше й більше ворогів...
Як Гітлер мордував колись австрійців,
так силують тепер моїх братів.

З одного боку, росіяни - руйнують нашу волю,
з другого, українці - шукають кращу долю.
Крим хоче від'єднатись, покинуть Батьківщину,
Зостатись сиротою й податись на чужину.

Кримчани, схаменіться! Задумайтесь на мить...
Ви ж ладні у Росії, хоч і в багнюці жить.
Проте, ви впевнені, що вам там будуть раді,
адже, сам Путін при російській владі.

Ви думаєте, що ви всі там потрібні,
Ехх... Та не будьте ж ви такі наївні!
Отак півроку покочуєте, а потім,
Щоранку будете вставати у холоднім поті.

Бо, кожен пригадає вам, оту державну зраду,
Як не змогли собі ви дати раду.
Піддались - "Пустили ворого у хату"
І молитесь тепер не Богу, а злому супостату!

Тож, Криме, не чекай благословення,
якщо ти хочеш осоромити своє імення -
тоді прощай! В щасливу путь!
Забудь про волю, і у страху будь!

Здобуде і без тебе премогу Батьківщина,
і доведе, що сильна, вільна і єдина,
для нас у світі є лише одна країна.
Це наша рідна мати - Україна!

18 березня 2014 р.