Славомир Адамович Повисла пряжа Божьей Мати
Между березой и осиной
Без шума лишнего и траты
Справляет осень атрасины
Стоят в раздумии веками
Руины замков крепостные
Летает дух над головами
И крик и стоны боевые
Шаги чьи-то над обрывом
И тянет в сторону и вниз
И мощным кружевным порывом
Рисует ветер ExLibris
* * *
Павісла пража маткі боскай
паміж ядлоўцам і асінай,
бяз шуму лішняга і лоску
спраўляе восень атрасіны.
Стаяць у роздуме стагодзьдзяў
руіны замкаў зваяваных,
дух страты лётае ў прыродзе,
над пляцам скібы неаранай.
Чыесьці крокі ўздоўж ля прорвы
і цягне ўбок і дзесьці ўніз.
З карункавых фантасмагорый
малюе вецер Ex Libris.
Источник: http://rv-blr.com/vershu/view/64093
Свидетельство о публикации №114031711876