Седина... перевод с укр

Дмитрий Павлычко, украинский поэт, 1929 г.р.

Девушка молоденькая шла
И в кудряшках седину несла.

Стрижка модная, сияет седина –
В парикмахерской та девушка была.

Что ж…
Фальшива старость – не беда,
Хуже, когда фальшь та молода.

Эта девушка, наверно, не твоя
И забыть её давно уже пора.

Только нет, ты вспомни о войне,
О девичьей, настоящей седине.

Вспомни время долгих, трудных дней,
Как стоял ты с девушкой своей

У дороги на краю села –
Мимо вас вели её отца

В тот фашистский чужедальний край…
Прокричал он: «Доченька, прощай!..»

Покатилась по косе слеза –
Побелела от слезы коса.

Побелела, поседела на века –
Никогда не будет русою коса.

Вспомни это! и не смей забыть
Тех,кто седину не может смыть!

Ну, а это девушку – прости…
Ведь она не знает цену седины.

Март, 2014г.


(Оригінал)

СИВИНА

Молодесеньке дівчатко йшло –
В сивих кучерях його чоло.

З перукарні їх несла вона,
Сяяла фальшива сивина.

Що ж…
Облудна старість – не біда,
Гірше, як облуда молода.

Не твоя ця дівчина, мабуть,
Не дивись, роздумайся, забудь!

Але ні, згадай війну страшну
І дівочу справжню сивину!

Пригадай годину ту лиху,
Як стояв з дівчам ти на шляху,

Як вели повз вас отця її
У німецькі, у чужі краї.

Покотилась по косі сльоза –
Посивіла від сльози коса.

Посивіла, забіліла вмить –
Вже ж тієї сивини не змить!

Пригадай і возвелич красу
Всіх. хто посивіли завчасу.

А цього дівчатка не вини,
Бо не знає сивині ціни.

1961р.