Чи знаєте ви, як вітер гуляє?
Чи бачили ви, як падають роси в траву?
Чи знаєте силу, що сонце здіймає,
Чи в небі запалює зірку нову?
Так вимовить важко словами
Що маю на серці, в душі…
Люблю ж бо ! Люблю до нестями
Мою Україну в веснянім вбранні!
Це - радість моя і натхнення!
Вона мені друг, помічник у житті.
І пахне мені повсякденно
Калиною в лузі чи цвітом полів…
ЇЇ порівняю я з небом:
Висока й бездонна душа…
Це - поле, широке й безмежне,
Це – мамина хата. Надійна рука.
Не буде кінця порівнянням,
Бо їх не спинити в душі.
Та все ж... Порівняю її наостанок
Зі щастям жіночим! Отут...На землі...
Я дякую Богу за щастя кохати,
За дух материнства в мені….
За щастя так ніжно любити
Найкращу країну землі!
МОЯ УКРА1НА
© Copyright: Саша Моисеенко, 2014
Свидетельство о публикации №114031601301
Свидетельство о публикации №114031601301
Рецензии