Бабус на онучка

  Присвячується 200-річчю Т.Г.Шевченка
"...Да и в самом деле,если хорошенько рассудить, если мы из-за  презренного серебряника надругаемся над священными преданиями старины, что же тогда из нас будет? А выйдет какой-нибудь француз или, чего боже сохрани куцый немец. А по-моему,нация без своей собственной,ей только принадлежащей характеризующей черты похожа просто на кисель, и самый безвкусный кисель"
(Т.Шевченко, "Близнецы", 10 июня[1855г.] т.4 стр.7.)

Не спіши бабуся,
    всіх нас покидати.
Я ще не доросла,
      та у тебе вчусь,
Як у праці й совісті
     край наш зберігати,
Так, як ти робила,
         я за це молюсь
Зіркою відзначена,
      за роботу в полі,
В полі де сьогодні
        зріють осоти...
Та у тім, що сталось,
          без твоєї волі,
Знаю достоменно,
         що не винна ти.
Я, бабуся,
   вір мені,
       добре вчитись буду,
На твоєму досвіді
           не твоїх ділах.
І слова Тарасові,
          повік не забуду,
Ті, що він сказав нам,
             ще тих віках.
Не купуйтесь люди,
        на сріблясті гроші,
І не розбігайтесь -
            по чужих краях.
Бережіть Вкраїну-
          бо ж вона хороша,
Тільки в чесній справі,
           у святих ділах.