Я так люблю тебе, життя!
Твою невимушену і прекрасну вроду.
Від тебе не чекаю каяття.
Йду у майбутнє не пізнавши броду.
Я так невимушено рОблю кожен крок.
Ступаю то на грАблі, то на вила.
Я дякую тобі за кожен твій урок.
Жага життя - моя неоціненна сила.
Сьогодні, як ніколи у житті,
Звертаю я до тебе свої руки.
Я дякую тобі за все, що в мене є.
Моє життя, мій світ - моя ти і наука!
Я так хотіла б знов тебе прожить.
Ні кроку не змінивши у дорозі.
Ніколи не втомлюсь тебе цінить.
Бо оцінить тебе ніхто не в змозі!
Я так люблю тебе, життя!
А як же можна тебе не любити?!
Якби ж то можна було мить спинить..
Я побажала б знов тебе прожити..
Я так люблю тебе, життя!
© Copyright: Наташа Примаченко, 2014
Свидетельство о публикации №114031507582
Свидетельство о публикации №114031507582
Рецензии