Знову закохана
Знову тремтять коліна
Знову нестримана
Знову боюсь кінофільму
Знову останній ряд
Знову сеанс передбачу
Знову твої долоні
Знову я плачу
Знову все б повторилось,
Але мені вже набридло.
Я вам не лялька з фільму.
Я вам жива людина.
Де моє право на щастя?
Де мої вільні мрії?
Геть забирайся, юначе -
Для тебе я тільки повія.
Ніхто не захоче бачить,
Що далі носа щось є,
Що в кожному є дитина
І кожного щось жує.
Жінка не значить щаслива.
Це не бездумна людина,
Ти користуєшся нею,
Питання: "чого б і ні?"
Але ти знаєш, хлопче,
Далі нам вже не йти -
Ти лиш кімнатний мачо
А я живу уві сні.
Сповiдь повii
© Copyright: Ирландский Ирис, 2014
Свидетельство о публикации №114031408099
Свидетельство о публикации №114031408099
Рецензии