Ранок приходить тоді, коли над стріхами пролітають чайки.
Ледве чуєш, як тихо муркоче блакитний кіт під ребрами.
Ставиш на вогонь старий потемнілий чайник,
І п'єш липовий чай, щоб заспокоїти нерви.
Сонце засліплює очі, повітря майже пахне весною.
Тебе чіпляє лише політика, мистецтво й подруга з вулиці Ладичука.
Це тобі Рендл МакМьорфі вбивав у голову, що треба бути собою.
Це з тебе Базаровський нігілізм вибив всі почуття.
Ранок
© Copyright: Шура Кукушкин, 2014
Свидетельство о публикации №114031401220
Свидетельство о публикации №114031401220
Рецензии
