Ти м й

Ти мій ,
Та я вже не твоя.

Твоя -
Але уже не мій
Пробач, пробач мене за все
Прости за біль,
Що там в душі живе.

Тебе ж, я вже пробачила давно,
За все, за біль у серці і за сльози,
За ті безсонні ночі –
За падаючі зорі, з бажаннями -
Щоб поруч був лиш ти …(завжди)'

 (Ми квити)

Ти мій, я досі це ще чую,
Але насправді –
Давно стали ніким…
З нуля вже не почнеш,
Я точно знаю…
Нам поруч за руки тримаючись не йти…

(Пробач, за ці потрачені роки…)

Так важко відпустити –
Давай залишимо це все!
Хай буде, як раніше…
Зроби лиш крок вперед,
Натисни кнопку,
Зітри мій номер,
А я зітру усі свої думки
І фото – ось це-
Де ми з тобою зовсім ще близькі…



Сльоза?! Пробач я не хотіла,
Ось так буває сумно на душі…
Коли так швидко падаєш на землю
І розбиваєшся на ті дрібні шматки
Не встигнувши піднятись вище неба…

Я не покличу тебе знов,
Хоч може й доля,
Дала нам шанс, цей іспит знов пройти
Але у ріку двічі не війти нам,
Ми навіть більше……



З мереж усіх – по видаляти файли,
Іди вперед, ти лиш не обертайся
Ніколи, вже ніколи не повернеш
В минулий час – нажаль закритий шлях
 

Я не твоя, а може й ти не мій.
Назви ціну, вже втраченого часу,
Скажи, чи будемо щасливі?
Чи зможемо забути ми…..
Знов покохати
Знов розпалити дух війни…..
Ти мій, та я вже не твоя