Мариш, любий, моjми нiжками...

Хочеш, сукня  буде червоною?
А білизна – мереживно-чорною?
Я – зухвалою, безсоромною,
від цілунків твоїх – непритомною?

Хочеш, суконьку вдягну бузковую,
а мережива – сніжно-білії?..
...Ніжно очі твої заціловую
і приховую пристрасть під віями...

А тобі – хоч би геть оголена:
мариш, любий, моїми ніжками...
Засинаємо знов, задоволені:
ти – з дружиною, я – із книжкою...


Рецензии
Прекрасний вірш! Майстерно написано! Зачепило....

Ли Чень Дао   12.04.2016 23:46     Заявить о нарушении
Шалено приємно

Миклош Форма   13.04.2016 00:26   Заявить о нарушении