Я принца зовсім не бажаю мати
Хай рушаться гидкі стереотипи
І рік за роком в пошуках долати
Замінюючи стухлі смолоскипи.
Я безталанно вулиці минаю
Зупинки тимчасові не моє
У пошуках душі моя блукає
Провулками свідомості снує.
Так важко віднайти своє єдине
Що в задзеркаллі тихо прожива
І зустрічатись мимохідь очима
У світі снів з ним бути, спочива.
Шукаючи притулку мов безхатько
Із дня у день продовжується світ
Стрибають стрілки поділками хвацько
Та кожен рік все той же пустоцвіт…
Я принца зовсiм не бажаю мати
© Copyright: Анна Кукурика, 2014
Свидетельство о публикации №114031210877
Свидетельство о публикации №114031210877
Рецензии