І все одно, я свято вірю,
Що палко ти мене любив,
І ображати не хотів –
Ти був моїм. Моїм без міри.
Вірші твої, чудові, ніжні,
Ти оберемками носив,
Зіркове небо ти пришив
До квітів своїх білосніжних.
Скажи, то квіточка була
Від тебе? Я була б щаслива…
Мабуть, піде із неба злива –
Бо знову серцем ти гука…
Вiрю тобi
© Copyright: Светлана Балан, 2014
Свидетельство о публикации №114031000453
Свидетельство о публикации №114031000453
Рецензии
