Тримаймося разом

На Україні в повнім мирі
Народи різнії жили,
Ладнали між собою щиро,
Завжди у злагоді були.
І росіяни, і татари
Ходили часто поруч нас,
І, спільну мову віднайшовши,
Дружили й радились весь час.
Та як прийшла страшна негода
Важкі тривожнії часи,
То Путін і його підлизи
Повисували вмить носи.
Слабким здоров’ям України,
Тяжким становищем людей
Так підло й нагло скористались,
Общипують, немов курей.
Братерську руку добрий Путін
Від щирої душі подав,
А щоб добро відчули краще,
У неї автомата вклав.
Він захистити, бачте, прагне,
Кого, від чого, та й нащо?
Дурню небачену городить,
Верзе підступний казна-що!
Військові кораблі і танки
На землю нашу все повзуть
Бояться люди вийти з дому,
Це не життя, а просто жуть.
Безладдя творить в Україні -
Що в тій носатій голові
Ненависний російський Гітлер,
А сам по вуха у крові.
По-братськи любить нас, бандюга,
І по-батьківськи мучить всіх,
Оголосив війну з любов’ю,
Фашист, диктатор, повний псих!
Народів скільки безневинних
В капкан залізний задавив,
Тепер на неньку-Україну
Брудний широкий рот відкрив.
Військові путінські собаки
Немов господарі, в Криму,
До них звертаєшся по-людськи,
Вони увідповідь «Му-му…»
На запитання: «Що вам треба?»   
До лоба тицнуть автомат,
А як побачать журналістів,
Одразу стусани і мат.
Та найстрашніше те, що люди,
Що вчора в злагоді жили,
Сьогодні б’ються та гризуться,
Вони ж довіру втратили.
Довіру в правду, щире слово,
Бо брешуть всі, кому не лінь,
Телеканали проросійські
На все завжди кидають тінь.
Цей кат мерзенний та брехливий
В ганьбу Росію загорнув
І два народи, чесних, мирних
Один на одного штовхнув!
Бо ж хоче нашими руками
Та й нас самих понищить вщент,
А потім швидко і чистенько
Країну проковтнуть вмомент.
Шановні друзі, браття, сестри,
Тримаймось разом, прошу вас,
Якщо ж ми ворогами станем –
Кінець настане для всіх нас!
Жили в добрі та розумінні,
Не мали скарг, пустих образ,
А зараз на душі каміння,
А стріли зла вбивають нас.
Згадайте ж землю нашу славну,
Незламну Київськую Русь,
Суть справи добре пам’ятаю,
Хоч в школі вже давно не вчусь.
А суть така, що поки дружба
На першім місці там була,
То грізно перед ворогами
Стоять за себе Русь могла.
Коли князі тримались правди,
Єднались, творячи закон,
Було не сила їх здолати,
Хоч повно недругів кругом.
А як приходить лихо й розбрат
І в серці ненависть горить,
То злі загарбники хутенько
Зітруть на порох все за мить.
Подумайте ж заради Бога,
Помилки предків нам урок,
Хоч зараз навкруги тривога,
Утримайтесь від помилок!
Бо ж наша доля, сила й воля –
Продукт всесильної душі,
То ж будьмо з вами сильні духом
І кобрам шансу не лишіть!