Про100 пальцями струменить любов
Пучками переходить у твою шию, плечі, груди.
Звісно, тіла кінечні, смертні та далі за списком,
але поза ними життя пісне,
якщо воно може якось там існувати.
Просто любов у келихові вина,
у тріпотінні крилець махаона,
у дзижчанні джмеля, у кумканні жабчиків,
у куванні зозулі.
Вона там гніздиться на високих деревах,
де бусли, сороки-ворони, круки,
куди Телесиків гуси-лебеді заносять.
Любов - всюдисуща і незнищенна,
коханням освячена функція нашого Всесвіту невід'ємна.
Любов у буханцеві хліба,
у жменці родзинок,
у ковточку води або чаю.
Вона тепла і ніжна, золота, як Сонце
і безкінечна, як Небо над головою...
Свидетельство о публикации №114030907077