Так менi кортить сама з собою
Просто пересидiти,коли прийшла бiда.
Нi до кого не звертатися з мольбою.
Стати раптом ,як ота стiна -блiда.
Звiсно, не стогнати i не рвати душу,
Не блукать годинами з кута в куток.
Знов перетерпiти все я мушу,
щоб не отримати в один кiнець квиток.
Ця пристрасть вже давно згасає,
Нема вже пороху в порохівницях,
Я сил горiти вже не маю
Емоцiї погибли у в`язницях.
Не можна увесь час страждати.
Рвати кожен раз себе на сто частин.
Сьогоднi я повинна спокiй мати.
Вже чути зов непiдкоронех вершин.
***
© Copyright: Анастасия Вороновская, 2014
Свидетельство о публикации №114030711434
Свидетельство о публикации №114030711434
Рецензии