Моя любов пішла широкими шляхами.
Задумлива та стомлена щомить.
Тече зажурними, водянистими стежками,
крізь біль розлуки-серце лиш вопить.
Я люблю тебе, напевно досі,
Годі лити сльози та співать пісень!
В уклінному, голоснім стоголосі,
Забуваю світ жорстокий я лишень.
Я хочу бути зіркою, напевно,
Високо світити в далечінь,
Подолавши спрагу полоненних,
забрати дужу біль з душі.
І багато може бути прагнень,
побажань, чудесних мрій.
Та не завжди дар землі небесний,
Дарує сухість ,гарячих, мокрих вій.
Спов дь
© Copyright: Алина Черкавская, 2014
Свидетельство о публикации №114030509694
Свидетельство о публикации №114030509694
Рецензии