Колись Шевченко написав

Колись Шевченко написав: 

Аж страх погано
У тім хорошому селі.
Чорніше чорної землі
Блукають люди, повсихали
Сади зелені, погнили
Біленькі хати, повалялись,
Стави бур'яном поросли.
Село неначе погоріло,
Неначе люди подуріли,
Німі на панщину ідуть
І діточок своїх ведуть!..


Пройшли часи і знову дежавю,
Останні роки в Україні.
Сади зелені погнили,
Біленькі хати повалились,
Стави бур’яном поросли,
В лісах прогалини з’явились.
Батьки на панщину ідуть
І діточок панам ведуть.
І панщина вже інша стала.
Пани грошами обросли,
Людей як бидло запрягли,
А ми мовчали як раби.

О! Як набридла цяя сила
Чорніше чорної землі!
На нашій рідній Україні
Вони прижились як щури.
Навіщо нам такі пани,
Що продають свою країну?
Навіщо гнути на них спину,
Скажіть мені, мої сини?
Де ваша гордість, сила, воля?
Чи вам потрібна цяя доля?

Я знаю – жива Україна!
Не перевелись її сини!
Всі разом – ми велика сила,
Щоб зникли зовсім ці пани.
Нехай вони живуть подалі,
Десь зовсім на краю землі.
Щоб знову зацвіли сади,
Відбудувались нові хати,
І діти радісно жили.
Не для війни народжуються діти,
А для того, щоб не було війни!