Чужу напастину

Чужу напастину,
І злую годину,
В чуже поле відправляю,
Тому хто її сотворяє.
Там напастині на віки
Спочити й закрити повіки,
Творець всесвіту поспішає,
Він знає, що з нею вчиняє.
Я вільна, й моя родина,
З’їла моє життя чужа напастина,
Була довгою чорна година,
Страждала не тільки моя родина,
Тепер страждати не буду,
Ту довгу годину забуду.
Роки повернути не сила,
Їх проковтнула чужа напастина.
Страждали від цього донька і син,
Між нами був чорний тин.
Тепер світлим сяйвом дороги
Освічує Сонце, палить пороги
Чужої години - вітер у вороже поле
Напастину  заганяє. Вільна моя доле,
Сповіщає співом пташиним
Творець, будь моїм Богом єдиним.
Сонце світить віками,
Від горя страждають роками,
Люди, що життю радіти повинні,
Вороги в їхньому горі не винні.
Ті кому  свого життя замало,
Батькам їхнім розуму бракувало,
Тепер і тоді, звідки бере початок
Ріка злої біди?  Брехні зачаток.
Ті кому розуму бракувало,
Військом червоним крокувало
По світу, ріки болю і страждання,
З чорним злом утворили змагання,
Хто більше і зліше горе збудує,
Чужі душі й долі змарнує,
Той героєм стати повинен,
В смертях інших, вже не винен.
Така духовність зверхня,
Чорна душа - світла поверхня.
Духи Сонця - НАСТАЛА ВАША ГОДИНА,
Хай буде щасливою моя родина,
Віддаю ті болі й страждання,
Що в мені вирували, дідів бажання
Звільнитись, помститись за знущання.
Духи Сонця - вони ваші з вечора й до рання,
В днину світлу, аж в момент творіння
Злої сили, брехні, в початок гоніння.
Час звернутись в початок, повернутись
Настала година, пора схаменутись
Тому, кого розумом Творець наділив,
Не до того Бога  звертався, не про те молив.
Відвернути чужу напастину,
Досить топтати рідну Україну
Чужими чоботями старших братів,
Що в сірих одежах, вовчі очі, хортів.
Всі землі вам підкорити не сила.
Ангели світла настала ваша днина, просила
Я і  кожна родина від початку кінця,
Що колись і тепер кожного українця,
Чорне море й Карпати, де бере початок,
Звільнити прохаємо, хлопчиків і дівчаток.
Паліть сяйвом чуму і горя по вінця,
Творча сила відкрила віконця,
Пора життя жити своє,
Чужому чуже, а мені моє.