достатньо декілька митей
шоб рідну відчути душу
і все що сльозами омите
в тобі розпізнати мушу
здається дві різні людини
два тіла, одна душа
різні життєві хвилини
крок за кроком разОм руша
такі схожі до болі рани
і ноги збиті у кров
здавалось зажили шрами
але біль відчувається знов..
та серця ніяк не здаються
щохвилини плекають надію
і в ритмі одному б*ються
одне одне в біді зігріють
по колючих осінніх дорогах,
у далеку незвідану путь.
чи то разом, чи то окремо,
одночасно вони підуть..
***
© Copyright: Леди Мери, 2014
Свидетельство о публикации №114030305656
Свидетельство о публикации №114030305656
Рецензии