Свята Сотня

Упало небо на безодню
у час, коли вогонь палав,
подарувало людям Сотню,
за що – Всевишній тільки знав.

І сина батько на офіру
віддав од серця небесам
за Україну і за віру,
немов біблійний Авраам.

Як Сотня ця летіла в небо,
горів заплаканий вінок,
і місяць плив, мов хлібний злепок,
життя погаслого дзвінок.

Майдан ще плаче, та занепад
минув його без зайвих слів.
Палахкотить вночі край неба
святої Сотні кревний слід.


Рецензии
Дякую за гарні рядки...

Татьяна Боровая   13.05.2014 19:43     Заявить о нарушении
І Вам щиро дякую за теплі слова.
Юрій Ош

Юрий Ош   16.05.2014 23:47   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.