Чернетки життя

1. Чернетки життя
Пишу, корегую, переписую знову.
Дивлюся: не так, це не те, що треба!
І пишу-нотую з початку кінця.
Постійно чернетки, чернетки, чернетки…
А де справжнє життя?!
Та це воно і є, бо скореговане вже не справжнє.

2. Дежавю
«Це – дежавю…» - сказати хочу.
Я це вже бачила, зі мною це було
чи уві сні, чи наяву…

Це повторний кадр життя,
чи, може, то було лиш підготовкою до нього –
тренінг стійкості.

«Це – дежавю!» – кажу
та сама собі брешу.
Знаю, що усі події-кадри схожі,
бо у них постійно грає
одна актриса – я.

І це, напевно, вже не дежавю.
Це моє життя.

3. Невідомий верлібр…
Подряпане каміння на білій стіні.
Невиразні малюнки стають історією
когось відомого з минулого.
…Іноді каміння може розказати більше,
аніж ми знаємо про себе.

4. Фотокартки життя
На твоїх фотокартках все сіре,
ніби залите дощем…
сіра кімната
сірий стіл
на ньому
сірі сторінки альбому
сіре вікно
відчинене у сірий світ.
Все сіре, сіре…

А я візьму фарби (ти не проти?)
і розмалюю твої фотокартки
кольорами життя.
А собі залишу колір сонця – енергія життя,
та колір неба – синій спокій.

Наші фотокартки життя
сірі?
Та насправді яскраво живі.