Життя вирує ніби водограй, чи то Майдан, чи то Різдвяні свята,
А мій собака потрапляє в рай, мій самий-самий відданий собака.
Отож у нього навіть кличка є, яку любив та, ворухнувши вухом,
Немов від мухи, коли чув її, він біг до мене швидко, що є духу.
Була домівка, миска та свій двір. Ні, не були, бо є вони і нині,
Але загинув мій маленький звір. Його не поховали в домовині,
А десь у парку старім, де любив гуляти на галявині під дубом,
Він спить один під сивих вітрів спів, такий самотній і одвічно любий.
Мій вірний друг, він дав мені урок, бо від проблем себе навік звільнив -
Собака на веселці крізь зірок стрибає за метеликами снів.
Мой собака
© Copyright: Форнит, 2014
Свидетельство о публикации №114030301104
Свидетельство о публикации №114030301104
Рецензии