Героям Слава!

Ще восени кружляло листя хороводом,
ми проводжали друзів на пероні
всі йшли кудись повільним ходом,
холодний вітерець плекав долоні,
Ніщо не віщувало лиха,
такий собі звичайний світ,
зненацька між людьми постала крига,
гамбіт зрадливий, пустив у дію гніт .
З першим снігом повстали небеса,
і спокій втратив всю змістовність,
на камінь силою лягла коса,
на серці сум, а на очах готовність.
У мирі говорити не судилось,
собак пустили на людей безжально ,
а серце швидше й швидше билось,
один лиш жах, це все було реально .
Безтрашні діти рідної землі
стояли на морозі , в них стріляли,
ні, куль не жаліли ті кати ,
а вдома матері синів чекали.
Не дочекались, полягли...
негідні руки їх забрали із життя,
а скільки добра , вони зробити ще могли,
та з потойбіччя вже немає вороття.
За Батьківщину до кінця,
це вибір сильного народу,
мужнього і непохитного борця,
того , хто вірував в свободу,
та зелен край свій прославляв,
змінив весь світ і моду,
віддав занадто , з того що він мав
і повернув Вкраїні її справжню вроду.
Не вистачить всіх слів планети,
щоб огорнути їхні рани бойові,
наповнені тілами лазарети,
спасибі Вам, за те, що ми живі .