Жив собі, був собі
Гномик сивенький.
Мав собі білу,
Як сніг, бороденьку.
Всі поважали за мудрість його.
Рівністю звали всі гнома того.
Гномик по світу невтомно блукав,
Бо таємничий він корінь шукав.
А як знаходив, то дуже радів.
Ніжно лунав його радісний спів.
Якось ми Гнома у лісі зустріли.
Діти спитати його захотіли:
- Може не варто той корінь шукати,
Труднощів стільки в дорозі долати?
Гном на березовий сперся ціпок:
- Слухайте, дітки, уважно урок.
Дуже багато рівнянь є в житті,
Треба для кожного корінь знайти.
Ви ж починаєте з парти шкільної,
З пошуків «ікса» - задачі важкої.
Раджу, хай труднощі вас не лякають,
Той переможе, хто їх подолає!
Казка про Доброго Гнома Казка з математики
© Copyright: Рита Аксельруд, 2014
Свидетельство о публикации №114030102890
Свидетельство о публикации №114030102890
Рецензии