Кров Украiни!

КРОВ УКРАЇНИ!

Три старця йшли, як тінь, по Україні…
Один, то Чорт, другий – Іуда, третій – Смерть!
І жерли люд, і хрюкали, як свині,
І під ногами їх тряслася твердь!

І плакали кровавими сльозами,
Ті душі, що хотіли жить…
І впали на коліна, із мольбами,
Щоб вірити, надіятись, любить!!!

І перший старець їх почув молебень,
І віру, в Бога, разом, відібрав,
А другий – затуманив чорним небо…
Косою, третій, голови стинав!

Не віри, не надії, не любові…
Тепер, на Україні, всі старці…
Та стільки ж їм потрібно тої крові,
Що ріками стікає по хресті?


Рецензии