Вдивляюся в зорі вечірні,
Шукаю я зірку свою…
І тягнеться погляд дочірній
У небо, де мама в раю.
Поглянь, моя люба, на мене,
Здаруй мені серця тепло,
Так холодно стало тут, нене!
Вкраїна скалічена злом…
Земля під ногами горіла,
А влада цькувала людей,
Людей, які зло не стерпіли…
Там снайпер стріляв у дітей!
Та це ж душогуби, потвори
Давали накази такі!
Спаси і помилуй, мій Боже!
Людей на Майдані спаси…
І лють розривала болюча
Те серце,що рвалось у бій,
І падали хлопці, убиті звірячо,
Та смерть не спиняла вже їх!
Всі стали за правду пліч-о-пліч,
Свист куль не лякав їх в імлі…
Завмерла Вкраїна: вже сотня
Пробитих сердець за землі!
Ту сотню небесну, матусю,
Стрічай, як синочків своїх.
Для меншеньких будь як бабуся….
Зустрінь! Полюби і зігрій….
Розмова з матусею
© Copyright: Саша Моисеенко, 2014
Свидетельство о публикации №114022801127
Свидетельство о публикации №114022801127
Рецензии