Померкло все і світ і день
Для двох кохаючих сердець батьків
і море з батьківсьуого болю
Не пройти човнвми
Та море те не із води
А с крові та безмежної любові
Й безодня чорна в батьківських очах
Все швидше глибше й глибше на очах
І плине сас немов та мука
війна забрала всіх на луки на поля
Де йшла колись там бородьба
За честь за добрії діла
І смерть ходила там і там вона жила
І юнаків до себе в пащю все брала
А мати бідна все чека
і від скорботи болю й одинатства помира
Та й батько старий яким би суворим небув
Та черствим за сина серденько завмерло
Й лишилось таким
І біль батьківський наче буря із крові та болі
що стоїть на пекельній просторі
і не стихне в серцях він ніколи, ніколи
Безодня
© Copyright: Станислав Аракильян, 2014
Свидетельство о публикации №114022609693
Свидетельство о публикации №114022609693
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.