Кавказ

В класичні розміри віршів
Моя душа все рідше влазить,
Бо цій розхристаній душі
Кортить дістатися Кавказу,
Де вгору! Вгору! Шпиль буття!..
І раптом – урвище пречорне,
В якім коштовно миготять
Забуті для ікон соборних
Інакші душі. Душі тих,
Що не боялися ніколи
Не тільки розмірів жорстких,
А й найвеличнішого – волі.

26.02.14


Рецензии