Зацвiли волошки в житi,
Немов вiдкрились чистi i невиннi очi голубi дитячi,
З яких ще не текла така гiрка, солоная сльоза.
Сльоза, яка вже окропила землю
Оплакала багато вже смертей …
Течуть сльози i в радостi i в горi,
З засмучених i радiсних очей
Чому ж ми плачем в радостi й печалi?
Чому ж страждаемо так часто ми?
Чи можем ми змiнити щось сльозами.....?
Ми плачемо i на душi нам легше ,
З слiзьми нам легше горе пережить....!
Давайте ж всi заплачем лиш вiд щастя
Щоб щастя й мир були лиш на душi ,
Лиш щастя i добра бажаю вам усiм ,
I це нехай прийде у кожний дiм!
Давайте плакати всi будем лиш вiд щастя!!!
© Copyright: Лариса Рацюк, 2014
Свидетельство о публикации №114022610103
Свидетельство о публикации №114022610103
Рецензии