Я ненавиджу бути першою.
Другою. Третьою.
Кожна друга - остання,
кожна третя - запалюй;
І вогні серед степу під осяйним зоряним небом.
Паскудно.
Як згадаю,то й смішно.
Зачекай,незабаром
небавом
підійде до нас весна,
розшматує діряві шкарпетки
і викине хміль з голови,
прокидаючись кожного ранку,
згадуй,згадуй себе.
Тебенастрій,тебеголос,тебесміх.
Наспіх
відчеркавши гудзиків жменю,
набиратимеш чарку й у стелю.
***
Серед кольорового шмаття
барвисто-сині тіла,
на спинах написані гасла,
в повітрі загусла пітьма.
Згортаєш докупи всі пальце-фаланги,
мабуть, вже світанок минув.
Минуле шепоче до тебе,
немовби стоїш упритул.
Заздрість,осуд та Бог-зна що ще
завантажуй на потім,
бо це не мине.
Незавішані вікна та вибиті двері -
відчуваєш протяг?
Відчувай мене.
/25.02.14/
Перша. Друга. Третя
© Copyright: Жан-Батист Гренуй, 2014
Свидетельство о публикации №114022511262
Свидетельство о публикации №114022511262
Рецензии