Заради пам, ятi про загиблих...

 Боже правий! Які лихі скорботні години на моїй Україні! Яким сумом, яким горем оповита моя Вітчизна...Люди добрі! Скажіть мені, невже дарма віддали своє життя ті молоді люди... Невже знову припустимося помилок, роблячі свій вибір! Невже, знову можуть прийти до влади ті, що зараз по всім каналам розповідають які вони святі, начебто не усі разом грабували й деребанили набутки держави...А декілька днів назад спостерігали, як розстрілювали людей, практично дітей, доморощені кати...Брати, сестри! Схаменіться! Єднаймося!Не дозволимо більше ніколи знущатися над Україною! На часі у тих, хто вже були у керма і прийдешніх мета: "Разделяй и властвуй!"Ніколи більше не дозволимо грабувати і будувати палаци за рахунок грабежів...Вчора бачила дом - палац головного прокурора...Але ж не боялися не тільки гніву людей, небесної кари не боялися! Малювали себе в образі Наполеона, а жінок - Єкатериною 2... Я й уявити не можу рівень інтеллекту цих людей, що керували моєю державою...Такий сором за себе, за всіх людей! Не можемо, не маємо права, заради пам,яті про загиблих, припуститися помилок!
Вічна пам,ять загиблим!
Пам,ятаємо!
Єднаймося!Хай переможе здоровий глузд!Хай переможе молодість!

Рецензия на «Заради пам, ятi про загиблих...» (Зинаида Комарова)

Они ушли,
Они святые.
Возмужавшие и молодые
Они закончили свой страх,
Они отдали свою тяжесть.
Отдали тяжесть свою нам.
И нам теперь ее нести.
Теперь помочь
Они
Нам
Могут,
Как светоч видный позади,
Как светоч, видный впереди
И нам сгибаться с ношей той.
Прощайте, наши дорогие
Ваш героический покой
На Украине не забудут.

Еще недавно нам казалась,
Что в липкой тине проживем
Но месть народная взорвалась
В надежде сотни золотой.

Григорьев Олег   24.02.2014 19:49