На вiстрi леза
Закривши очі, терпить дужий біль.
З молитвою в заобрії порине,
Неспокою вивітрюючи хміль.
Жіноча доля, як дівча тендітне –
Тоненькі ніжки в простір дріботять…
Краплини часу сплинуть непомітно,
Зірниці-очі в небі миготять.
Біленька сукня на вітрах тріпоче,
Пливуть пісні заобрійних осанн…
Мрійливий погляд й посмішка дівоча
Заквітчують трояндами туман.
2009
Свидетельство о публикации №114022411519