Так хочеться далеко,там де квіти.
Щоб більше над душою не тремтіти,
Щоб тільки тихо й без відволікання,
Веселу музику все серцю шепотіти.
Так хочеться туди,де віє вітер,
Де діти солодко чекають довге літо,
Де сонце сходить не звичайно в вітах,
Де люди,ще напевно вірять в світле.
Щоб все навколо голосно кричало,
І про своє буття,тихо мовчало,
І де лани шумлять,щоб стало тихо,
А де журбу кричать,верталось сміхом.
Так хочеться туди,де вірять люди,
У наше довге і міцне майбутнє,
Де тихо й водночас спокійно,
Співають птахи про свою надію.
Так хочеться..
© Copyright: Виктория Фурдь, 2014
Свидетельство о публикации №114022301609
Свидетельство о публикации №114022301609
Рецензии