Така ж ти стерво невгамовна!
Ти моя невдача перехресна,
Нiяк не згинете,шановна!
З тобою не наступить весна.
Таке собi теля,що має зуби,
Якими раз вчепилась-й на вiки.
З тобою не зрiвняться нiяки душогуби,
Нема страшнiших вже калiк,нiж ти!
Яку ж ненависть ти збудила!
Такий талант ще треба мати.
В душi гнила, зовнi теж не мила.
Проти тебе, усi мої гармати.
Нажаль, володар ненавистi я.
I тут мене згубила твоя частина.
В душу врiзалось твоє гидке iм`я,
Нехай,я буду плакати,де моя хустина?
Тобi, моя ненависть!
© Copyright: Анастасия Вороновская, 2014
Свидетельство о публикации №114022310846
Свидетельство о публикации №114022310846
Рецензии