мені хотілося б щохвилини
казати що небо і весь світ за нас.
що у нас є спільне життя і час зовсім не плине
але я заплуталась серед цих звичних фраз.
мені хотілося б обіймати тебе і мовчати
щоб увесь світ зупинився на мить,затих
мені так набридло говорити про щось,казати
ці фальшиві слова,замість таких простих.
мені хотілося б обіймати тебе щоночі
і щодня торкатись твоїх долонь
ну як тут не закохатись у такі карі очі
і у серце гаряче немов вогонь.
в тембр голосу,усмішку,теплі руки
у неповторні ямочки на щоках
мене ведуть до тебе усі маршрути
і я заплуталась у своїх думках.
мені хотілося б обіймати тебе словами
піклуватись про тебе,ховатися від дощу
там зливи впадуть над містом твоїм сльозами
і я тебе нікуди не відпущу.
обiймати тебе
© Copyright: Татьяна Бованенко, 2014
Свидетельство о публикации №114022206182
Свидетельство о публикации №114022206182
Рецензии