Присвячується Мусі
Як змучена кішка, що прагне кота,
Дивлюся на тебе й млію.
І з вуст не змивається гіркота –
Важкий післясмак надії.
Котів не люблю. Не любила завжди.
(Бо надто із ними схожа.)
Але, наче справжні оті коти,
Тулюся до тебе. Може,
Якоїсь хвилинки в твоїх руках
І випрошу, як заплачу?
Мене не проймає спокути страх.
Це, певно, таки котяче –
Вірити в довге своє життя…
А падати не на лапи.
Я кішка, яка не має кота,
Й до тебе тому потрапила.
22.02.14
Твоя кiшка
© Copyright: Ульяна Кривохатько, 2014
Свидетельство о публикации №114022211720
Свидетельство о публикации №114022211720
Рецензии