У вікна ранок склянку фрешу вилив
Цитрин із помаранчами на смак.
Їдуча суміш пропалила крила
І я тепер оскаженілий грак,
Який злетіти більше не спроможний;
Який із підвіконня цмулить день,
Вдивляючись у тіні перехожих.
«Із радіо хоча б потеревень!» -
Порадить хтось леткий, золотоперий,
Бо ще йому ніхто не зачиняв
Не те що хмар – жоднісіньких етерів.
І він, напевно, досі не линяв,
Не падав за лебідкою, що вбили,
Не примерзав у січні до дахів….
Але чомусь він має нині крила,
Мої ж наскрізь світанок пропалив.
22.02.14
У вiкна ранок склянку фрешу вилив...
© Copyright: Ульяна Кривохатько, 2014
Свидетельство о публикации №114022211386
Свидетельство о публикации №114022211386
Рецензии