Годi, браття!
Триває кривава війна,
Над хмарами небо чорніє,
І Києва серце пала.
В її чорноземах родючих
Ховають убитих синів.
Їх ворог могутній замучив,
Убив - але не переміг.
Страждає, реве Україна.
Брати убивають братів.
Ті, що захищати повинні,
Не нас захищають - катів.
Коли ця війна закінчиться?
Коли переможе народ?
Не може кров довго так литься.
Хіба нам не досить негод?
Отямтеся, браття, благаю,
Облиште жахливий кошмар.
Мерцям не дістатись до раю,
І час вже звільнитись від мар.
Свидетельство о публикации №114022108438